Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бланяр, -ра, м. = скляр. Вх. Лем. 392.
Героївський, -а, -е. Геройскій. В серці почуття героївські голубить. К. Дз. 235.
Гой, гоя, м. Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережья употребляется въ значеніи дурачекъ. Дурний гою, продав кабак (гарбуз) замісць лою. Ном. Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі. Чуб. V. 1088.
Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба. МВ. (О. 1862. III. 56, 35).
Карасір, -ру, м. Керосинъ. Харьк. и Полт. г.
Має́тність, -ности, ж. Имѣніе, помѣстье, имущество. Наїхали гості з чужої маєтности. Рк. Макс. Маєтность рухома і нерухома. КС. 1883. VII. 508.
Мирлу́га, -ги, ж. Берлога. Левч. 4. (Черниг.).  
На́довжниця, -ці, ж. Нѣсколько (менѣе 20) плотовъ сплавляемаго дерева (тальб), соединенныхъ вмѣстѣ, одинъ за другимъ. Шух. І. 181. Cм. нашириця.
Просвітити, -ся. Cм. просвічати, -ся.
Рідина, -ни, ж. Жидкость, жижица. Конст. у. Cм. рідота.