Запропада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. запропа́стися, -паду́ся, -де́шся, гл. Пропадать, пропасть.
Запу́сканка, -ки, ж. Яйцо, изъ котораго сквозь небольшую дырочку выпущено содержимое, а затѣмъ скорлупа наполнена смолой или воскомъ; употребляется при игрѣ навбитки.
Змити, -ся. Cм. змивати, -ся.
Марнотра́виця, -ці, ж. Мотовка, расточительница.
Міща́нство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане.
Постадникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ лошадей.
Путрити, -рю, -риш, гл.
1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить.
2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те!
Рунистий, -а, -е. Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто.
Тутарь, -ря, м. Здѣшній, мѣстный житель. Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку.
Уруна, -ни, ж. Всходы озимыхъ хлѣбовъ осенью. Добра вруна, треба спасувать. Пожени коні на вруну. Гарні вруна сього року.
