Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потупити

Потупити, -плю́, -ниш, гл. Иступить (во множествѣ). Обидва ножі потупили, — тепер чим хоч, тим і криши. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУПИТИ"
Бликоторя, -рі, ж. Дойная коза. О. 1862. V. Кух. 36. Cм. блекотора.
Дорі́жний, -я, -є. Дорожный.
Дру́женька, дру́жечка, -ки, ж. Ум. отъ дружка.
Дуженький, -а, -е., Ум. отъ дужий. Довольно сильный.
Заваджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = і заважати.
Насолодити Cм. насолоджувати.
Підсудок, -дка, м. Засѣдатель уѣзднаго суда. Тут всякії були цехмистри і ратмани, і бургомистри, судді, підсудки, писарі. Котл. Ен. Суддею був ведмідь, вовки були підсудки. Греб. 365.
Примовка, -ки, ж. = примівка. Ном. № 259. Г. Барв. 366.
Рушний, -а, -е. Подвижной, проворный. Вх. Лем. 463.
Спотворювати, -рюю, -єш, сов. в. спотво́рити, -рю, -риш, гл. 1) Уродовать, изуродовать, исказить, обезобразить. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004. 2) Портить, испортить, избаловать. Такий хлопець натуристий. Чи ми його так малим спотворили? А тепер, як чого схотів, так щоб було! Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.