Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потовчи

Потовчи, -чу, -че́ш, гл. = потовкти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОВЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОВЧИ"
Дерка́чик, -ка, м. Ум. отъ деркач.
Єзуї́тство, -ва, с. Езуиты, а также образъ дѣйствій, подобный езуитскому. К. ПС. 8. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. К. МБ. X. 2. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого. Морд. Пл. 124.
Жваво́та, -ти, ж. = жвавість.
Забаламу́тити Cм. забаламучувати.
Кесарь, -ря, м. Кесарь, императоръ. Та заразом щоб докапать, вони на раді й присудили, щоб просто кесаря назвать самим Юпитером. Шевч. 608. Война настала од кесаря пана уже виволана. Ум. кесарик. Загадала Наталія кесарика вбити. Н. п.
Лигоми́на, -ни, ж. и пр. = лагомина.
Обачність, -ности, ж. Осмотрительность, осторожность, внимательность.
Підтовкачка, -ки, м. Въ кабакѣ: тотъ, на обязанности котораго лежитъ подталкивать пьющихъ водку, чтобы она выливалась обратно въ кадь. Кв.
Рижок, -жка́, м. Грибъ, рыжикъ. Кв. І. 90. Такий червоний, як рижок. Ном. № 8585. На високій полонині уродили рижки. Гол. І. 164.
Тмосивий, -а, -е. Темносѣрый. Вх. Лем. 474.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОВЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.