Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валящий, -а, -е. = валющий 1. Г. Барв. 439.
Виломити, -млю, -миш, гл. 1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист. Мет. 297. 2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку. Рудч. Ск. II. 34.
Гогіт, готу, м. 1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. Cм. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах. О. 1862. VI. 98.
Дуплина́вий, дуплина́стий, дуплина́тий, -а, -е. Дуплистый. О. 1862. XI. 71. Грин. II. 310. Великий дуб, та дуплинатий, порохнею напхатий. Ном. № 6342. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий. Чуб. V. 901. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого. МВ. І. 144.
Купільниця, -ці, ж. = купільник. Желех.
Облипати, -па́ю, -єш, сов. в. обли́п(ну)ти, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Одежа коло вас облипла. Котл. Ен.
Памнятущий, -а, -е. = пам'ятущий. Бог памнітущий. Фр. Пр. 70.
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. К. Кр. 40. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом. К. ХП. 114, 115.
Пороздряпувати, -пую, -єш, гл. Разцарапать (во множествѣ).
Уражіння, -ня, с. Впечатлѣніе. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31.