Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Го́рдий, -а, -е. 1) Гордый, спесивый, надменный. Горда душа в убогім тілі. Ном. Люде горді; горді очі; думи горді; пішов гордою ходою. 2) Величественный. Ой з-за гори, з-за крутої горде військо виступає. Млр. Лит. Сб. 193.
Ґузу́ля, -лі, ж. Круглая шишка. (Cм. Ґузва, ґуля). Ум. Ґузу́лька. Мат на челі ґузульку. Вх. Лем. 408.
До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Костирство, -ва, с. Игра въ кости. Добра свого на кабацьких служебок, на костирство, на танці-музики не прогайнували. К. Бай. 49.
Мухомо́р, -ру, м. 1) Agaricus muscarius L. ЗЮЗО. І. 110. 2) Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121.
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Поглухнути, -немо, -нете, гл. Оглохнуть (о многихъ). Як холодцю поїдять, то так зараз і поглухнуть. Мнж. 92. Люде поглухли. Чуб. II. 581.
Позаіржавлювати, -люємо, -єте, гл. Заржавѣть (во множествѣ).
Потурчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиться. АД. І. 233. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. І. 209.
Пошморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Подергать. 2) Очистить пеньку отъ кострики.