Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потліти

Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Грин. III. 593. Так би й потліли живцем в нечистоті. Левиц. І. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЛІТИ"
Бутей, -тея, м. = ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю? Гол. ІІІ. 196.
Відчикрижити, -жу, -жиш, гл. Отрѣзать, откроить, откромсать.
Заіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. = заіскрити. Затокотіло у Кобзи серце, заіскрились очі. Стор. МПр. 77.
Зігну́ти, -ся. Cм. згинати, -ся.
Ласо нар. 1) Вкусно, лакомо. Хто ласо їсть, той твердо спить. Ном. № 12234. Ласо їсть, на м'якому спить і така вродилась, що — молодиця хоть куди! Кв. II. 325. Ви ласіш їсте, ніж ми. Харьк. 2) Съ вожделѣніемъ, съ аппетитомъ. На неї (торбу з грішми) дивиться усяк так весело та ласо так. Гліб. Ум. ласенько.
Непорухомий, -а, -е. = нерухомий.
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Праск! меж. для выраженія звука выстрѣла. Гн. І. 211.
Роспоїти, -пою, -їш, гл. Распоить. Шляхта роспоїла венгжиною моїх посланців. Стор. МПр. 43.  
Турляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать; гонять. Cм. туряти. Баба її турляє: хоч би ти причепурилась. Рудч. Ск. II. 48. Турляв один одного, аж сторч летіли. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає. МВ. (О. 1862. III. 50).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.