Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потічок

Потічок, -чка, м. Ум. отъ потік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІЧОК"
Дзиґ! меж. Звукоподражаніе свисту кнута, волчка, тиканью часовъ.
Замире́ння, -ня, с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення. Стор. II. 85.
Занива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зани́ти, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе. Мет. 61. Згадаю Бога, засумую, подумаю, — заниє серце. К. Псал. 174.
Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты. О. 1861. Свид. 28.
Обскубувати, -бую, -єш, гл. = обскубати.
Посміховисько, -ка, с. = посміховище. Гн. І. 115.
Праведниця, -ці, ж. Праведница.
Ремство, -ва, с. Недовольство; нареканія, ропотъ. Господи! ремства прости мені гріх! Щог. Сл. 35.
Рідний, -а, -е. 1) Родной; родимый. Нема в світі правди — тільки рідна мати. Ном. № 9362. Товаришу, рідний брате, виклич дівчиноньку з хати. Мет. 76. 2)край. Родина. Треба ратувать рідний край. Стор. МПр. 57. Ум. рідненький, ріднесенький. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Ном. № 9364.
Храмачка, -ки, ж. = хрімка. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТІЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.