Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варінча, -ча́ти, с. Небольшой горшокъ, достаточный для двухъ. Шух. I. 264.
Вичепурити, -рю, -риш, гл. Прибрать, украсить. Викопала яму і як уже добре розсвіло, вичепурила її гарненько — зовсім готово. Кв. І. 212.
Волинь, -ні, ж. Волынь.
Дяконі́вна, -ни, ж. Дочь діакона.
Журавли́нний, -а, -е. Клюквенный.
Княжа, -жати, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алкан-паша, трапезонськеє княжя. АД. І. 208. В ридвані сидів князь із княжам. К. ЧР. 212.
Кубара, -ри (-ря, -і), ж. Снарядъ для снятія роя пчелъ съ дерева; онъ состоять изъ длиннаго шеста и прикрѣпленнаго къ нему мѣшка.
Поборотися, -рюся, -решся, гл. Побороться. Поборовся б, як би малось сили. Ном. № 4160.
Протовкти, -вчу, -че́ш, гл. Протолочь.
Спалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. = спалахнути. Желех. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами. Гн. II. 79.