Баклажок, -жка, м.
1) Ум. отъ баклаг.
2) Родъ писанки.
Бильник, -ка, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене.
Бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ.
Відчиняти, -няю, -єш, сов. в. відчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Старший братіку! одчини ворітця. Хто торка, тому відчинять.
Жи́галка, -ки, ж. Крапива, Urtica dioica, — urens. Жигалков напарена.
Переброджувати, -джую, -єш, сов. в. перебрести, -бреду́, -де́ш и перебродити, -джу, -диш, гл. Переходить, перейти въ бродъ. Перебрела дві річеньки й половину ставу. Дунаю не перебити, не перебродити.
Пожиточний, -а, -е. Полезный. Замуіжний хліб добрий, да не пожиточний.
Прищеплювання, -ня, с. Прививка.
Рикати, -ка́ю, -єш, одн. в.рикнути, -ну, -неш, гл. 1) Рычать, рыкнуть. Вовк як рикнув, — збіглось вовків щось із тисячу. 2) Ревѣть, заревѣть. Рикає віл. Теля рикає, а корова десь пішла. Рикнув віл на сім сіл. ) Грозно кричать. Рикає, наче лев.
Свірка, -ки, ж. 1) Шворка или ремешекъ, которымъ кнутъ прикрѣпленъ къ кнутовищу. 2) Въ загадкѣ: мышь. Питалася швидка свірка, чи є хапко дома? (миша та кіт). З) Сверчокъ.