Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видупкати, -каю, -єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.
Досу́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. досуши́тися, -шу́ся, -тишся, гл. Досушиваться, досушиться.
Заґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = задрочитися. 2) Закапризничать.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Коптити, -пчу, -тиш, гл. Копить деньги, скряжничая. Гроші все збіра, коптить. Зміев. у.
Налю́шник, -ка, м., налю́шня, -ні, ж. Веревочное, кожаное или скрученное изъ дерева кольцо, которымъ привязывается люшня́ къ полудрабку. Чуб. VII. 413. Рудч. Чп. 250.
Прихилити, -ся. Cм. прихиляти, -ся.
Раяти, -раю, -єш, гл. Совѣтовать. Мені раяли, щоб я поїхав на три раки у Січ. Стор.
Супити, -плю, -пиш, гл. Хмурить. Став супити знов чорні брови Данило. МВ. І. 155.
Хабник, -ка, м. Кустарникъ. Вх. Зн. 76.