Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постояльний

Постояльний, -а, -е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. О. 1862. VIII. 29. Почнемо держати свій постояльний. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЯЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЯЛЬНИЙ"
Докува́ти Cм. доковувати.
Зсинобежитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднякомъ, несчастнымъ. Зігнувсь, зсинобоживсь і почав прохати. Грин. II. 183.
Ло́хнути, -ну, -неш, гл. Быть въ отчаяніи. Чого ти так лохнеш? Н. Вол. у.
Метикува́тий, -а, -е. Замысловатый.
Паліпля, -лі, ж. Горящая солома, уголья. Угор.
Парубча, -чати, с. Не вполнѣ взрослый парень.
Притомляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притоми́ти, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить. Ой узяли вражі ляхи джуру притомляти. АД. II. 86.
Спогонити, -ню́, -ниш, гл. Догнать, настигнуть. Нещасливая година Прокопонька спогонила. Kolb. II. 54.
Таліянка, тальянка, -ки, ж. Итальянка.
Уторопати, -паю, -єш, гл. Понять, взять въ толкъ. Я щось не второпав, що він співав про гайдамаків. Шевч. 156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТОЯЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.