Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постояльне

Постояльне, -ного, с. Постойная повинность. Я ж іще плачу й постояльне у поміч, бідним. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЯЛЬНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЯЛЬНЕ"
Бакалярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бакаляру.
Жовч, -чі, ж. Желчь. На мід, не на жовч люде мух ловлять. Ном. № 3083.
Запальо́ний, -а, -е. Запальчивый, часто гнѣвающійся. Там батько й мати такі запальонії, що хоч би тиждень той приймак вижив. Черниг. у.
Зосмілювати, -люю, -єш, сов. в. зосмілити, -лю, -лиш, гл. Ободрять, ободрить. — Кажи мені всю правду, Опанасе, — зосмілювала його майорша. Г. Барв. 334.
Непосидующий, непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт. Ном. № 3133.
Осуружний Cм. осоружний.
Підчас, -су, м. Родъ супа изъ листьевъ свеклы. Фр. Пр. 111.
Потішувати, -шую, -єш, гл. = потішати. Була вона вродливов паннов, мудро ученов, завше тама потішувала. Гн. І. 140.
Пчівняк, -ка, м. Raphanistrum arvense. Вх. Лем. 459.
Рот, -та, м. 1) = ріт. Рот не город, не загородиш. Ном. № 6990. 2) Отверстіе верші или ятіра, въ которое входитъ рыба. Шух. І. 226, 227. Ум. рото́к, рото́чок. Ув. ротяка. Радомыс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТОЯЛЬНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.