Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постник

Постник, -ка, м. Постникъ. Єв. Мр. II. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТНИК"
Деручки́й, -а́, -е́. Умѣющій ловко вскарабкиваться. Конст. у.
Ді́верко, -ка, м. Ум. отъ дівер.
Долі́гливий, -а, -е. = долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Черном. Нужда доліглива, що їсти нічого. Валк. у.
Затра́тити Cм. затрачувати.
Зв'я́нути, -ну, -неш, гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло. К. Псал. 230.
Кватирант, -та, м. Квартиранта. Лебединск. у.
Ма́сляна, -ної, ж. Масленица. Св. Л. 222.
Роздавлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роздави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Раздавливаться, раздавиться.
Сласно нар. Лакомо. К. ХП. 63. Не тим погоріли, що сласно їли, а тим, що не гляділи. Ном. 7239. Сласно їла. Славяносерб. у.
Тереш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.