Глижа, -жі, ж. Обрывъ, подрытый водою.
Головуватий, -а, -е. О растеніяхъ: имѣющій головню 1. Головувате просо.
Губ'яка, -ки, ж. = Губка 2.
Залю́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. залюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Влюбляться, влюбиться, полюбить. Чи не було річки утопитися, чи не було кращих залюбитися? Не вірю, щоб так швидко й дуже залюбитись можна було.
Лю́де, -де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Бог судить не так, як люде. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Чи пани, чи люде? То пани, а ми люде. Ум. людки́. людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища).
Парубчак, -ка, м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою.
Пересміятися, сміюся, є́шся, гл. Окончить смѣяться. Тупотун перечасував, давши товаришам пересміятись, і став далі казати.
Позбавляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Умертвить (многихъ). Багацько позбавляв Буняка таким способом, людей.
2) Лишить многихъ.
Посестратися, -раюся, -єшся, гл. Сдѣлаться названными сестрами. Вони собі посестрались.
Черкасиновий, -а, -е. Сшитый изъ черкасину. Корсет черкасиновий.
