Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посовіти

Посовіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: посоловѣть, потускнѣть. Чи посоловіли в мене очі? Грин. II. 241. Не відмагається від другої (чарки)... очиці посоловіли... защебетала паша Оксана. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСОВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСОВІТИ"
Верзікати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Запа́сонька, -ки, ж.; запасочка, -ки, ж. Ум. отъ запаска.
Нада́ти, -ся. Cм. надавати, -ся.
Пахтіти, -хчу, -тиш, гл. Пахнуть. А мишенятко під вербою почуло, що м'ясце пахтить. Гліб.
Подружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Покоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. покори́ти, -рю́, -риш, гл. Покорять, покорить.
Попересилати, -ля́ю, -єш, гл. Переслать (во множествѣ).  
Талина, -ни, ж. Растаявшій санный путь. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав. Н. Вол. у.  
Устіль нар. Сполна. Кухву горілки вишинкуй, а гроші панам оддай устіль. Васильк. у.
Шкребло, -бла, с. Скребница. Кіев. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСОВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.