Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гідний, -а, -е = годний. Настели мі опанчу, бо я того гідна. Чуб. V. 122.
Колотов, -тви, ж. = колотівка. Вх. Уг. 246.
Ли́стонько, -ка, м. Ум. отъ лист.
Мча́ти, мчу, мчиш, гл. Мчать. Проклятий мчить як вовк овечку. К. Куди їх мчить Анхизів син? Котл. Ен. Не раз сучка санки мчала — пословица, приводимая въ отвѣтъ на вранье или хвастовство и равнозначущая выраженію: ты разсказываешь небылицы, ты хвастаешься. Грин. L 240.
Нишпорка, -ки, об. 1) Человѣкъ, постоянно чего-то ищущій, во все сующій свой носъ для развѣдыванія. Годі нишпоркою ходити на довідки до нас. 2) ж. Шареніе, исканіе. піти по нишпорках. Начать выискивать, шарить.
Побожеволіти, -ліємо, -єте, гл. Съ ума сойти (о многихъ). Г. Барв. 467.
Подякувати, -кую, -єш, гл. Поблагодарить. АД. І. 14. От вовк виліз, поїв, подякував і побіг. Рудч. Ск. І. 177. Подякую йому за хліб, за сіль. МВ. І. 139.
Попостояти, -сто́ю, -їш, гл. Простоять много, настояться. Добре, що перва прийшла, а то б попостояла. Г. Барв. 498.
Розрум'янитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раскраснѣться. Палажка, розрум'янившись дуже, шаталась уранці в неділю по коморі. Г. Барв. 155.
Снувальниця, -ці, ж. = снувалка. Угор. МУК. III. 24.