Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертялка, -ки, ж. Метательное орудіе. Угор.
Відпросити, -ся. Cм. відпрошувати, -ся.
Жалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. 1) Жаловаться. Жалкується на ногу. Н. Вол. у. Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш. О. 1861. II. 7. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю. Макс. (1834), 131. 2) Плакаться, сѣтовать, От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги. МВ. ІІ. 33. От життя моє! жалкується. МВ. ІІ. 43. 3) Пенять. Будуть на мене жалкуватися люде. Н. Вол. у.
Мовча́зно нар. Молчаливо.
Напшо́тити, -шо́чу, -тиш, гл. = напсетити.
Понастобурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.
Справник, -ка, м. Исправникъ. Хата, 66.
Такса, -си, ж. Такса.
Фасоля, -лі, ж. 1) = хвасоля. МУЕ. І. 98. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200.
Чесанний, -а, -е. О полотнѣ: самое лучшее и тонкое. Шух. І. 147, 259.