Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмолоти Cм. відмолювати. Відмолотити. Cм. відмолочувати.
Закльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заклюва́ти, -клюю́, -є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089.
Згукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крикнуть. Що ж, як він згукне нам отте своє «годі!» та й нагадувать не звелить? МВ. ІІ. 110. 2) Позвать. Згукнув його, — він обізвався і прийшов до мене. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Корина, -ни, ж. Древесная кора. Ум. кори́нонька. Ва яворі коринонька. Гол. III. 101.
Крамкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: каркать. Вх. Уг. 247.
Невимовний, -а, -е. Невыразимый, несказанный, неизреченный.
Пасовисько, -ка, с. = пасовище. Шух. І. 185. Приймив ялівочку на пасовиско. Гн. II. 204.
Пиндрячити, -чу, -чиш, гл. Моросить? На дворі дощ пиндрячить. Конотоп. у.
Погребти Cм. погрібати.
Шкірка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.