Босий, -а, -е. 1) Босой, необутый. Пан в чоботях, а босі сліди знати.
2) Неподкованный, неокованный. Босі коні. Босі колеса. Босий віз. Гармати да ковані вози в поход риштує, а босими возами загороде тіснину в Петрах.
3) О собакѣ: темной шерсти съ бѣлыми лапами. О быкѣ: съ бѣлыми копытами.
4) чоловік з босою губою. Человѣкъ безъ усовъ. Ейскъ. Ум. босенький, босесенький. Ніжки босенькі мерзнуть.
Ведмедник, -ка, м. Вожатый медвѣдей.
Доста́тній, -я, -є. Достаточный, зажиточный. На все достатній і на лихо не жаден. Достатня одежа. 2) Обильный. Достатня паша.
Забочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Косо смотрѣть (непривѣтливо, угрюмо), коситься на кого.
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Крижацтво, -ва, с. соб. Рыцари тевтонскаго ордена. Руссю взяв ти, ляше, гору над крижацтвом лютим.
Оказатися Cм. оказуватися.
Покапати, -паю, -єш, гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози.
Проливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пролитися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Проливаться, пролиться. Се єсть кров моя, що за многих проливається. Пливе човен, води повен, да коли б не пролився.
Уговоряти, -ряю, -єш, сов. в. уговори́ти, -рю́, -риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися.