Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

послі

Послі нар. Послѣ. Послі посходились. Рудч. Ск. І. 25. Обіцянки не забувайся, бо послі, чуєш, ні чичирк. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛІ"
Випихати, -хаю, -єш, сов. в. випхати, -хаю, -єш и випхнути, -ну, -неш, гл. Выталкивать, вытолкнуть, вытѣснять, вытѣснить. Випихали з хати матір. Левиц. І. 411. Вона тебе випихає (заміж за удівця) на троє дітей, аби не за мене. Г. Барв. 233. Випхнули батька з хати. Левиц. І.
Заку́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бода́й тобі закури́лось. Бранное пожеланіе пожара. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось». Г. Барв. 438. 2) Закуриваться, закуриться. Ніяк не закурюється люлька, — тютюн вохкий. 3) Закапчиваться, закоптиться, потемнѣть отъ дыму. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму. Стор. МПр. Огнище розложив таке, що аж небо закурилось, аж до Бога дим дойшов. Драг. 17. 4) Начинать, начать пылить, запылить. Не жаль мені доріженьки, що закурилася. Гогорится также и о снѣгѣ. От схопилась хуртовина, закурилася долина. Щог. В. 30. 5) Запыливаться, запылиться, покрыться пылью.
Запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів. Черк. у.
Запха́ти, -ся. Cм. запихати, -ся.
Обужати, -жа́ю, -єш, сов. в. обуди́ти, -джу́, -диш, гл. Будить, разбудить. МВ. (О. 1862. І. 97). Той ще спить. Він обужає його. Чуб. II. 188. Челядку обудити. Гол. І. 84.
Позаписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Записаться (о многихъ).
Поперемагати, -гаю, -єш, гл. То-же, что и перемогти, но многихъ.
Сталець, -льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481.
Фацарний, -а, -е. 1) = капарний. Фр. (Желех.). 2) Упрямый, злобный. Вх. Зн. 74. 3) Вороватый. Шух. І. 33.
Четвертака, -ки, ж. Корова четырехъ лѣтъ. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЛІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.