Бородай, -дая, м. = бородань.
Куций, -а, -е. 1) Короткій, кургузый. Козаченьку чорноусий, чому в тебе жупан куций?
2) Малорослый. Повибігали якісь панночки, куці та бистрії, як сороки. Да й не був він куций, то б то на зріст малий. Куца баба. Cм. баба.
3) Короткохвостый, безхвостый. Такий я добрий куций, як ти з хвостом. Пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Далеко куцому до зайця!
4) Чортъ. Куцим або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає. Ум. куце́нький. У других дочки і в двадцять років ходять в куценькій сукні. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці.
Подоливати, -ва́ю, -єш, гл. Долить (во множествѣ). Подоливай глечики, щоб повні були.
Понаціжувати, -жую, -єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Пороспукати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспустити, но во множествѣ.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ.
Рваниця, -ці, ж. Плоды, сорванные съ деревьевъ, а не стряхнутые.
Тпру! меж. Тпру, приказъ лошади остановиться.
Убого нар. Бѣдно.
Черговець, -вця, м. Очередной козакъ, назначенный на стражу и пр. Одна малеча в куренях зосталась, і черговців, що про посли стояли, насилу вдержав я на чаті в заліку.