Амбо́н, -на и -ну, м. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою.
Гранчений хліб = Грінка 2.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Индута, -ти, ж. Испорч. индукта — пошлина на ввозные товары. Так було тогді тілько два перевози. Заплатив було индуту, то й пропустять.
Нала́пати, -ся. Cм. налапувати, -ся.
Панва 1, -ви, ж.
1) Сковорода.
2) Солеваренная сковорода.
Підводити, -джу, -диш, сов. в. підве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Подводить, подвести. Кобзу підвели йк дубу і поставили під гіллею. Він до огню то рило підведе, то лапу коло жару сушить. 2) Проводить, провести. Куди дорога до міста, дівчино?... — Я вас зараз підведу, ви певне здалека. 3) Поднимать, поднять, приподнять. Узяв колоду за комель, підвів проти себе як свічку. Маруся підвела очиці вгору. Вона глянула: підведіть мене, добрі люде. 4) При побѣлкѣ и окраскѣ цвѣтной глиной (стѣны, печи и пр.): проводить, провести бордюръ. Зосталося тілько жовтою глиною підвести. 5) Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожиданія. Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів. 6) — до чо́го, на що. Подстрекать, подстрекнуть. Тут і росказала все, до чого копитан мав її підвести. Бодай твоя мати в пеклі згоріла, бо що нас молоденьких на тоє підвела.
Похитуватися, -туюся, -єшся, гл. Пошатываться, покачиваться.
Тямок, мку, м. = тяма. Без тямку. Безъ сознанія, не сознавая. Чіпка без тямку поволік ноги далі.
Циновий, -а, -е. Оловянный. Цинова тарілка.
