Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грабу́нок, -нку, м. Грабежъ. Стор. II. 185.
Лома́ка, -ки, ж. 1) Дубина, большая палка, сукъ. Ой у лісі на орісі сухая ломака. Чуб. V. 1178. Великий як ломака, а дурний як собака. Ном. № 6343. Не києм — ломакою. Ном. № 8035. 2) О человѣкѣ: дубина, большого роста. Ум. ломачка. Ув. ломацюга, ломачище.
Невір-земля, -лі, ж. Нехристіанская земля. АД. І. 9.
Паляниця, -ці, ж. Родъ булки, хлѣбъ изъ пшеничной муки, или изъ пшеничной, смѣшанной съ другою. Чуб. VII. 444. Паляниця — хлібові сестриця. Ном. № 12335. Живе собі з молодицею та їсть книші з паляницею. Рудч. Ск. І. 4. Ум. паляничка.
Раювання, -ня, с. Жизнь въ раю, райское блаженство.
Спадщина, -ни, ж. Наслѣдство.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
Устній, -я, -є. Устный, словесный. Устня мова з науки. К. (О. 1862. ІІІ. 29).
Челепати, -паю, -єш, гл. = чалапати.
Шипот, -та, м. 1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. Новомоск. у. 2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. Ямпол. у. 3) Порогъ на рѣкѣ. Шух. I. 7.