Перейти до вмісту
Словник Грінченка

фушкати

Фушкати, -каю, -єш, гл. Вырываться, вылетать. Губка.... затліває, а дим з неї починає фушкати далеко на усю полонину. Шух. І. 191. Зачне тютюн фушкати (дим з люльки іти). Шух. І. 36.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 381.