Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Завища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Завизжать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.
Каятися, -ка́юся, -єшся, гл. 1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Єв. Мр. VI. 12. Роскажи людям... нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться. ЗОЮР. 2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. МВ. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись. Ном. 3) Каятися на кому. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо. Ном. № 3910.
Мотли́ця, -ці, ж. Болѣзнь: Tabes hepalis.
Обкалятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Испачкаться, опачкаться. 2) Опачкаться испражненіями. Дитина сидить у запічку — обкалялась. Драг. 14.
Пригнаджати, -джа́ю, -єш, гл. = принаджувати. Уман. у.
Святець, -тця, м. 1) Святой. КС. 1882, XII. 625. 2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.
Судовий, -а, -е. 1) Судовой, судный. Найважніше діло віра у правду судову. О. 1862. IX. 125. 2) Судейскій. А тут приходять якісь судові два панки. МВ. ІІ. 38.
Угледіти, -джу, -диш, гл. 1) Увидѣть, замѣтить, усмотрѣть. Рудч. Ск. І. 60. Стара сиділа на присьбі і здалека вгледіла сина. Стор. МПр. 56. Як угледять, то христяться. Шевч. 24. 2) Досмотрѣть, уберечь. Як не гледів, а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив уночі.
Хрон, -ну, м. 1) = хрін. Наїдку, як з хрону. Мнж. 168. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 68.
Шланк, -ку, м. Рядъ? шеренга? От постановились усі (салдати) в шланку і ну загравать на духову музику. ЕЗ. V. 23.