Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовкулакування, -ня, с. Пребываніе, жизнь вѣ видѣ вовкулаки. Він таки справді наче пророкував своє вовкулакування. Г. Барв. 464.
За́йдений, -а, -е. Захожій. То чоловік не наш: він зайдений відкілясь. Екатерин. у.
Либа́цький, -а, -е. Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему. Желех.
Обараніти, -нію, -єш, гл. Растеряться.  
Повмірати, -раємо, -єте, гл. Перемереть, умереть (о многихъ). Всі чотирі повмірають. Чуб. V. 167. Уже старі повмірали обоє. Чуб. II. 429.
Пошкарубіти, -бію, -єш, гл. Покорявѣть, покрыться сверху корой.
Профатний, -а, -е. ( = проханий). Въ выраженіи: ішов профатнов дорогов = ішов світ за очі. Cм. світ. Вх. Зн. 57.
Сподобати, -ба́ю, -єш, гл. = уподобати. Не сподобав козак дівки, пішов до вдовиці. Грин. III. 250. Ой піду я до млина, та до дзюравого, сподобаю мельниченька, кучерявого. Чуб. V. 17.
Твердючий, -а, -е. Очень твердый. Лубен. у.
Уклочитися, -чуся, -чишся, гл. Говорятъ о хлѣбныхъ всходахъ, когда они растутъ такъ густо, что былинка за былинку запутывается. Хліб добре вклочився. Харьк. у.