Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Діляни́ця, -ці, ж. Дѣлежъ. Рк. Левиц.
За́воріння, -ня, с. = ворота. Шух. 87.
Обережно нар. Осторожно. МВ. (О. 1862. І. 81).
Одно Cм. один.
Поперти, -пру, -реш, гл. 1) Напереть. Прожогом вискочили козаки і поперли на ляхів. Стор. МПр. 122. 2) Побѣжать. Як почув се циган, як попре додому, і чобіт не набув. Драг. 192. 3) Швырнуть. Да з словом сим на їх поліном і попер. О. 1861. IV. 62. 4) Потащить. Шуліка ухопив курчя, а за ним потяглись угору і останні курчята з квочкою, бо звязані були міцно: так усіх і попер шуліка. Чуб. II. 529.
Пробантний, -а, -е. Опытный. Вх. Лем. 457.
Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.
Тахлювати, -хлю́ю, -єш, гл. Тасовать (карты). Мнж. 193.
Упокорювати, -рюю, -єш, сов. в. упокорити, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить.
Червчатий, -а, -е. 1) Окрашенный въ червець. 2) Сдѣланный изъ шелка червець или съ примѣсью его. Плахта на ній кортацька, червчата. Кв.