Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галаснути, -сну, -неш, гл. Крикнуть. Желех.
Дообі́дати Cм. дообідувати.
Ключина, -ни, ж. 1) Жердь. У нас так гарно колиску вішають: парубки ключин чотирі вирубають, ужівками зв'яжуть та батогів два, та на батоги прив'яжуть дошку та й гойдаються. Г. Барв. 64. 2) Жердь, которой прикрѣпляется солома на крышѣ. Ой загув, загув сизий голубочок, сидя на ключині. Мет. 24.
Конячка, -ки, ж. Ум. отъ коня́ка.
Лопуха́тий, -а, -е. Похожій на репейникъ, имѣющій большіе листья.
Обхреститися, -щуся, -стишся, гл. Перекреститься. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Отамання, -ня, с. соб. Атаманы, козацкое начальство. К. ЧР. 23. Чернь-козаки позбірались на раду, а отамання ще не посходилось.
Потомок, -мка, м. 1) Потомокъ. Пан вибрав собі до двору двох хлопців, потомків старих козаків. Левиц. І. 159. 2) соб. Потомство. Мнж. 56. Мил. М. 65. Свій потомок поучу. Драг. 30. У нас у селі захворав, на холеру батько, мати і увесь їх потомок (діти й онуки). Волч. у.
Скочка, -ки, ж. 1) Лѣсная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 267. 2) мн. Раст. а) Sempervivum hirtum L. ЗЮЗО. І. 136. б) Sempervivum tectorum L. ЗЮЗО. І. 136.
Шепотильник, -ка, м. = шепоти́нник 3. Новомоск. у.