Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхній, -я, -є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Рудч. Ск. I. 130. Верхня щелепа. Міусск. окр.
Ворожечка, -ки, ж. Ум. отъ ворожка.
За́міль, -лі, ж. Отмель.
Коругов, -гви, ж. = корогов. Щоб військо йшло під коругов. Котл. Ен.
Незрозумілий, -а, -е. Непонятный. Желех.
Оспалий, -а, -е. 1) Сонливый. 2) Вялый, лѣнивый, безпечный. Там то невістка, там то оспала, як би її не збудила, то б рано не встала. Чуб. V. 757.
Підсміювати, -юю, -єш, гл. Подсмѣиваться. У беседі зо всіма і говорить, і регочеться, і підсміює. Кв. А ти запевне не посмів? — йому підсміює лисиця. Гліб.
Поперерізувати, -зую, -єш, гл. Перерѣзать (во множествѣ).
Скорсина, -ни, ж. Часть дерева, употребляемая на полозья.
Тачечка, -ки, ж. Ум. отъ тачка.