Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бев!, меж. Подражаніе протяжному удару колокола.
Визичати, -ча́ю, -єш, сов. в. визичити, -чу, -чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ. Аф. 329.
Затерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О поющемъ соловьѣ: дробью разсыпаться. (Соловейко) защебече, затерчить. Кв. I. 29.
Їздня, -ні, ж. Постоянная ѣзда. Подольск. г.
Навіну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Навѣять. Що Бог навіне, того ніхто не мине. Ном. № 55.
Плюндрування, -ня, с. = пліндрування. К. ПС. 14.
Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Єв. Мт. VI. 9. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. Ном. № 10733. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. КС. 1883. III. 675. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже. Мкр. II. 35.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Трумна, -ни, ж. = труна. Мнж. 268. Збудуй ми, милий, кедрову трумну. Гол. IV. 457.
Укидання, -ня, с. Вбрасываніе.