Бринькотіти, -чу, -чеш, гл. = бринькати.
Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Зробив дядя, на себе глядя.
Жень, -ні, ж. Сжинъ, ужинъ. Моєї жені снопів не дали. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить.
2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей.
Зубіч нар. = узбіч.
Обкопати, -ся. Cм. обкопувати, -ся.
Пирхнути, -ну, -неш, гл.
1) Фыркнуть.
2) Порхнуть, слетѣть.
Понадкошувати, -шую, -єш, гл. Надкосить (во многихъ мѣстахъ).
Промітати, -та́ю, -єш, сов. в. промести, -ту, -теш, гл. Прометать, промести. Неметена уличка, не метена, — треба уличку промести. Будеш ти у мене хатку промітати. стежку кому промітати. Кромѣ прямого значенія, также: уготовлять кому путь (на тотъ свѣтъ). Ти, моя дитино, (мати до мертвої), промітай нам стежечку, прибірай же листячко твоїй матінці, твоєму батенькові.
Холонути, -ну, -неш, гл. Стынуть, охлаждаться. Нехай борщ холоне. холо́не серце, — у серці. Сердце замираетъ; страшно. Холоне серце, як згадаю, що не в Украйні поховають, що не в Украйні буду жить.
Царик, -ка, м. 1) Ум. отъ царь. 2) = мишачок 2.