Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився. Рудч. Ск. І. 201. 2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи. Мир. ХРВ. 125.
Гальмувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую. Мет. 460. 2) Останавливать мельничное колесо. 3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує. Котл. Ен. VI. 42.
Залицьо́ваний, -а, -е. Обтянутый шиной. Колеса залицьовані. Екат. ( Залюбовск.).
Капостіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться гадкимъ.
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса. Ном. II.
Майстро́вня, -ні, ж. = майстерня. Пішов я шукати свого сина, як у москалі взяли. Прихожу у Київ. Кажуть, що він у майстровні. Прихожу, — мій майстро майструє воза. Канев. у.
Припалювання, -ня, с. Опаливаніе, обжиганіе, прижиганіе.
Присилля, -ля, с. Пристанище? Пчелиная мати ройочка веде. Ой веде, веде да й попитує: «Ой де б нам, дієтка, хороше присилля найти? Грин. III. 8.
Притрапунок, -нку, м. = притрапка. Оттакий притрапунок скоївся! Переясл. у. Слов. Д. Эварн.
Проволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.