Гадатися, -ється, гл. безл. гадається, гадалося. Думается, думалось. Скільки ж то. гадалося мені, буде землі під усім царством. Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося.
За́боцень, -цня, м. Сотъ, кусокъ сотоваго меда. «Давай, діду, меду!»... Пішов, одрізав йому забоцень такого вже гарного, гречаного.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Кива головою, наче кобила в спасівку. Не кивай на мене чорними бровами. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має.
Нестемки нар. = нестеменно.
Порозворювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и розворити, но о многихъ телѣгахъ.
Приділ, -лу, м. Назначеніе, пріуроченіе къ какому либо мѣсту, дѣлу. І приділу хиба йому не буде? Треба кожній дитині приділ дати: тому пити, тому їсти, те спати хоче, а те спинити.
Ручковий, -а́, -е́ 1) Изъ рукъ данный. Почастуй же нас, кралечко моя, пучковою, щоб запіканка посолодчала. 2) О табакѣ: папушный. Куплять табаку ручкового.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа.
Сук, -ка, м. Сукъ. Сук не верба. Ум. сучо́к.
Уздениця и уздіниця, -ці, ж. Недоуздокъ.
