Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пороззувати

Пороззувати, -ва́ю, -єш, гл. = порозбувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗЗУВАТИ"
Безсед, -да, м. = бескед. В темних пущах і безседах на горі високій. Мкр. Н. 27.
Боголюбний, -а, -е. Боголюбивый.
Вильоти, -тів, м. мн. Откидные рукава. Чи не той се Микита, що з вильотами свита? Мет. 468.
Забабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Начать акушерствовать. 2) Заработать акушерствомъ.
За́тишина, -ни, ж. = затишок 1. Вх. Уг. 239.
Незначний, -а, -е. Незначительный. Левиц. Пов. 280.
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Сокоруха, -хи, ж. Эпитетъ курицы. Лохв. у.
Унук, -ка, м. Внукъ. Набрались, діди біди, поки набули, а внуки — муки, поки збули. Ном. № 10597.. Ум. унучок.
Чомхати, -ха́ю, -єш, гл. = чмовхати. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОЗЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.