Гнуздечка, -ки, ж. Ум. отъ гнузда.
Дідовни́к, -ку, м. Раст. Arctium Lappa L. Cirsium lanceolatum Scop.
Надпоро́ти Cм. надпорювати.
Носик, -ка, м.
1) Ум. отъ ніс.
2) мн. носики комаре́ви. Раст. Delphinium consolida.
Підпірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підпе́рти, -діпру́, -преш, гл.
1) Подпирать, подпереть. Підперли двері, щоб вона не вилізла.
2) Стискивать, стиснуть, спереть. Підперло мене під груди, під серце.
3) Поддерживать, поддержать, помочь. Підпірали своєю повагою церковні братства. О, як же ти безсильного піддержав, підпер єси правицю слабовиту.
Побагато нар. Помногу. Вони здорово роблять, за те ж і їдять небагато.
Похвалити, -ся. Cм. похваляти, -ся.
Проміття, -тя, с. Зарево.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно.
