Бевзень, -зня, м. = бевзь. Бевзні! нікчемники! пеньки головаті! — закричить.
Вербич, -ча, м. = вербниця. Прийшов вербич, два кожухи тербич.
Відорювати, -рюю, -єш, сов. в. відорати, -рю, -реш, гл. 1) Отпахивать, отпахать. Відорана скиба. 2) Отрабатывать, отработать пахотой.
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Властивість, -вости, ж. Свойство.
Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися.
Клад, -ду, м. кладу дати. Поколотить, побить. Він старших не займав, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.
Лойтра́к, -ка, м. Повозка, телѣга.
Приражений, -а, -е. Опаленный солнцемъ.
Проголювати, -люю, -єш, сов. в. проголити, -лю́, -лиш, гл. Пробривать, пробрить. Патер з проголеним тімням.