Дорозумо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. дорозумува́тися, -му́юся, -єшся, гл. ( = дорозумі́тися). Додумываться, додуматься, сообразить. Усяке по своєму дорозумовується. Чи ти зажурився, чи ти загадався, — хто ж би то по тобі дорозумувався?
Заздалегі́дь, заздалего́ди и заздали́годи, нар. Заблаговременно. Готовили заздалегідь багацько всякого снаряду. Не дбайте заздалегідь, що казатимете. Дід заздалегоди піднявсь, палічку взяв, шкандибає. Тобі до сього діла заздалигоди привикати.
Зморитися, -рю́ся, -ришся, гл. Утомиться, умориться, изнуриться. Да як же ти зморчлась! посидь трошки.
Лань и ланя, -ні, ж. Лань. Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять?
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів.
Окостяк, -ка, м. Позвоночный столбъ.
Погостити, -щу́, -стиш, гл. Угостить, принять какъ гостя. Прийняла їх у хату, але не мала чим їх погостити. Нас... так файно погостив. Запросив і погостив їх дуже красно.
Покріпити, -ся. Cм. покріпляти, -ся.
Покутній, -я, -є. Находящійся возлѣ покутя. Покутня стіна. Покутнє вікно. Перейду я сінечки і оту покутню лаву, перебула поговори, перебуду й славу. Під покутнім, віконечком як голубка гула.
2) Покаянный. Я з себе верету покутню зняв.
Рябчик, -ка, м.
1) = рябко 2.
2) Сортъ арбузовь, у которыхъ корка съ темными полосами.
