Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верівчаний, -а, -е. Веревочный. Волч. у. (Лободовск.).
Ґосподи́нин, -на, -не. Принадлежащій хозяйкѣ. Ґосподинина мама лізе на піч. Гн. II. 11.
Перевід, -воду, м. 1) = перехід 1. Нема льоду, нема льоду, нема переводу, хто мене вірно любить, бреде через воду. Чуб. V. 84. Беру воду з переводу. Гол. І. 176. 2) Непроизводительная трата, порча. 3) Прекращеніе. Козацькому роду нема переводу. Ном. № 771.
Показний, -а́, -е́ Видный, представительный. Таке не показне: ні з очей, ні з плечей. Ком. II. 148. Одначе він з себе дуже показний, здоровий. Левиц. Пов. 38.
Пробиванка, -ки, ж. = пробуток. Ей родино, родинонько, та й родичі мої! Прийдім, прийдім посмотріти пробиванки мої. Гол. ІІ. 451.
Снітяк, -ка, м. Орѣхъ безъ зерна и заплѣсневѣлый. Вх. Лем. 468.
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.
Чернити, -ню́, -ниш, гл. = чорни́ти. Ти, негідний сину, черниш мою дитину. Чуб. V. 70.
Шубовтнутися, -нуся, -нешся, гл. = шубовснути. Позабірала я відра швиденько, витягла води, а одно шубовтьнулось у колодязь. Г. Барв. 389.
Шубонька, -ки, ж. Ум. отъ шуба.