Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозводитися

Порозводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и розвестися, но во множествѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗВОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗВОДИТИСЯ"
Безецно, нар. Безстыдно.
Зубний, -а́, -е́ Зубной. Прилипла вже до кости моя кожа, зостався я із яслами зубними. К. Іов. 42.
Королівонька, -ки, ж. Ум. отъ королева.
Ма́рність, -ности, ж. 1) Суета, тщета, суетность. 2) Ничтожность, пустота.
Навсла́тися, -шлю́ся, -шле́шся, гл. Наслаться. Ледачим наробишся, лінивим навшлешся. Ном. № 10841. (Не опечатка-ли вм. нашлешся?).
Напам'ята́тися, -та́юся, -єшся, гл. Удержать въ памяти, постоянно помнить. У мене діти дрібні, то я не можу напам'ятатися.
Поміж I, -жі, ж. Проходъ. Пругом люде у два ряди постоли рясно, мов квіток хто рядочками насаджав, тільки поміж пропустили попові з причетом пройти. Г. Барв. 65.
Похвал, -лу, м. = похвалка. Радом. у.
Пощасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливить (многихъ).
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. МВ. (О. 1862. III. 37). Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. Ном. № 9572. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників. Ном. № 3645.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОЗВОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.