А! меж. А, ахъ! А, яке лихо! Впрочемъ, чаще употребляется ой!
Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ.
За́дки нар. Задомъ (идти). Я до його, а він задки, задки.
Зануря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. зану́ритися, -рюся, -ришся, гл. Погружаться, Погрузиться въ воду.
Заци́тькувати, -кую, -єш, сов. в. заци́тькати, -каю, -єш, гл. 1) Заставлять, заставить замолчать. Цить! цить, моя дитино! — зацитькувала Мотря. 2) Заминать, замять. Так це діло й зацитькали.
Ковбок, -бка, м. Болѣе толстая часть дерева, уже отрѣзанная отъ вершины. 177. Ум. ко́вбчик.
Порозмивати, -ва́ю, -єш, гл. Размыть (во множествѣ).
Світувати, -ту́ю, -єш, гл. Ходить по свѣту.
Убий-Душа, -ші, об. Убійца. А мій батько убий-душа.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл.
1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у.
2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще.
