Жа́лосний, жалосно = жалісний, жалісно.
Жеребе́ць, -бця́, м. Жеребець. Ірже паче жеребець на стані. Ум. жере́бчик.
Збі́рка, -ки, ж. 1) Сходка, собраніе. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. 2) Собраніе чего-либо. 3) Мѣстныя овчины, скупаемыя на полтавскихъ ярмаркахъ.
Кладільник, -ка, м. Укладывающій снопы въ скирды. Ум. кладільничок. Зберемо женці — дівки — панянки, а носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде.
Лайлак, -ка́, м. = кизяк. Кінські лайлаки.
Мигті́ти Cм. миготати.
Похнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Повѣсить голову. Еней похнюпивсь.
Роскобіжкати, -каю, -єш, гл. Раздобыть.
Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? У роботі багато сміху, — то мало спіху. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Ум. спішо́к.
Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Тямуще й нетямуще пішло. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає.