Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порічанин

Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель. Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЧАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЧАНИН"
Блейвасовий, -а, -е. Бѣлильный.
Блиндарь, -ря, м. 1) Волъ, косящій ногами. КС. 1898. VII. 46. 2) Нищій. Желех.
Вб..., вв..., вг... Cм. уб..., Ув..., уг...
Зага́мкати, -каю, -єш, гл. Закричать: гам-гам!
Комарище, -ща, м. Ув. отъ кома́рь.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Рештак, рештування и пр. Cм. риштак, риштування и пр.
Роспогода, -ди, ж. Наступленіе ясной погоды. Лубен. у.
Утиск, -ку, м. Притѣсненіе, угнетеніе. Шейк.
Чеплія, -лії, ж. = чаплія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІЧАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.