Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигашувати, -шую, -єш, сов. в. вигасити, -шу, -сиш, гл. Гасить, тушить, потушить.
Дого́дний, -а, -е. = Догідний.
Забли́мати, -маю, -єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
Здивови́жений, -а, -е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев? Мир. ХРВ. 69.
Краєчок, -чка, м. Ум. отъ край.
Одежа, -жі, ж. Одежда, одежа. Одежу всю цвітну порвала. Котл. Ен. VI. 81. Як би хліб та одежа, — їв би козак лежа. Ном. № 1724. Ум. оде́женька. Чуб. V. 719.
Павутина, -ни, ж. Паутина. Чуб. V. 819.
Страптувати, -ту́ю, -єш, гл. ? Пішла би я в чисте поле по стадо воронеє, своє зілє страптувати. Гол. IV. 348.
Трус, -су, м. 1) Трясеніе. 2) Землетрясеніе. Трус великий по місцях (буде). Єв. Л. XXI. 11. 3) Обыскъ. 4) Смятеніе, шумъ; страхъ. Як ось трус, галас, крик!... ввесь двір загомонів. Г. Арт. (1861. III. 82). Такого трусу нагнали йому.
Увапнитися, -нюся, -нишся, гл. Запачкаться известью. Шейк.