Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порівці

Порівці нар. Врозь, поодиночкѣ. Ягоди на калині, на бузині кетягами, а на тернові по́рівці. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІВЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІВЦІ"
Бояронько, боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Даву́чка, -ки, ж. Терпкій фруктъ. Стане давить отут, наче грушу давучку їси, да вдавишся.
Дже́нджик, -ка, м. Франтикъ, щеголь. Чортів дженджик. Ном. № 3556.
Підспіль нар. = суспіль. Кумова хата стоїть підспіль з моєю. Волч. у.
Покутє Cм. покуття 2.
Росомаха, -хи, ж. Звѣрь: россомаха. КС. 1882. VIII. 377.
Серпанок, -нку, м. 1) Кисея. Кв. Сонце вже піднялось геть-то, так дим — унизу поміж деревом синій, а вгорі наче золотий серпанок. К. ЧР. 235. Піднялась роса і як серпанком вкрила степ. М. Пр. 16. Серпанків вісім на намітки. Котл. Ен. VI. 43. 2) Покрывало на голову у замужней женщины. Ум. серпаночок. Серпаночок од дрібних слізочок та ніколи не висихає. Чуб. V. 220.
Утопленик, -ка, м. Утопленникъ. Ховаючи втопленика, поливають його водою — щоб дощ був. Ном. № 290.
Шандарик, -ка, м. пт. = одуд. Шух. I. 23.
Шірінька, -ки, ж. Разрѣзъ спереди въ штанахъ. Ном. № 12415. Также въ околышѣ шапки. Побачиш старинні шапки, що тепер виводяться: високі, з плисовим верхом і ширінькою на смусі. О. 1862. VIII. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІВЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.