Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порівці

Порівці нар. Врозь, поодиночкѣ. Ягоди на калині, на бузині кетягами, а на тернові по́рівці. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІВЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІВЦІ"
Воювник, -ка, м. = войовник. К. XII. 58. К. ЦН. 159.
Жальни́й, -а́, -е́. Печальный, грустный. Желех.
Лахта, -ти, ж. Небольшой заливъ. Лахута, ти, ж. = лахманка. Вх. Зн. 31.
Напа́сочка, -ки Пастьба. Утка йде, утенята веде на напасочку, на порясочку. Чуб. III. 180.
Нащурити, -рю, -риш, гл. Насторожить. Сидить зайчик за піччу і уха нащурив. Рк. Макс. Розморщив чоло, підніс брови і нащурив уха. О. 1862. І. 109.
Під'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. під'язатися, -жуся, -жешся, гл. = підв'язуватися, підв'язатися.
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья. Чуб. VII. 117.
Протистися, -нуся, -нешся, гл. Протиснуться. Мнж. 190. Трудно було протиснутись, так було багато народа. Левиц. Пов. 24.
Птичий, -а, -е. = пташиний. Ном. №997.
Утеклий, -а, -е. Убѣжавшій, бѣглець. Я ж не втеклий, я ж свій чоловік, і сам прийду, — чого мене вести по вулиці. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІВЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.