Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ваганиці, -ниць, ж. мн. = вагани, если не ошибка вмѣсто: ногавиці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132.
Дубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Колотить, бить.
Заборони́ти, -ся. Cм. заборони́ти, -ся.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
Кругляччя, -чя, соб. Бревна нераспиленныя. Таки се кругляччя поколи, — з їх дров сила.
Натасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Набить, наколотить. І боки так натасувала... Котл. Ен. VI. 65. 2) Набить, наполнить что-либо. Натасувати в горнє бульби. Вх. Зн. 40.
Паскудно нар. Мерзко, гадко, скверно.
Пом'янути Cм. поминати.
Сапувальниця, -ці, ж. = сапальниця. Лохв. у.
Хряки, хряк, ж. мн. Мокро́та. Лебед. у.