Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. Вижидай з поля чистого твого козаченька. Мет. 13.
Дрюка́рня, дрюко́ваний, дрюкува́ння, дрюкува́ти = друкарня, друкований, друкування, друкувати.
Запитан́ня, -ня, с. Вопросъ. Я й відповім йому на його запитання. Федьк.
Олія, олії, ж. Постное масло. олію бити. Приготовлять постное масло. олію вибити кому. Побить кого. Я йому олію вибив. Харьк. давити олію. Игра, то-же, что и тісна баба (Cм.). КС. 1887. VI. 480.
Пира, -ри, ж. = пирга. Вх. Зн. 48.
Приялечати, приялечити, -чає и прияле́чувати, -чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Рк. Левиц. Тобі чорне убрання не приялеча. Прилуцк. у.
Сертувати, -тую, -єш, гл. Таскать сюда и туда. Розбійники вдвох напали мене тай таскають; довго сортували мене сюди та туди по двору. Екатер. у. (Залюб.).
Сунутися 1, -нуся, -нешся, гл. 1) Соваться. Не питаючи броду, не сунься у воду. Ном. 2) Медленно двигаться, надвигаться. Стрічкою сунулись козаки. Стор. МПр. 124.
Сякання, -ня, с. Сморканіе.
Шпадлювати, -люю, -єш, гл. У столяровъ: шпадлевать, замазывать щели и неровности особой замазкой передъ окраской.