Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ільм

Ільм, -му, м. ільма, ми, ж. = ілем. ЗЮЗО. І. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІЛЬМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІЛЬМ"
Дри́сля, -лі, ж. 1) Поносъ. Закр. 2) раст. см. пшінька. Лебед. у.
Зага́йко, -ка, м. Медлитель. Загайки, дружбоньки, загайки, загаялися в коморі. Грин. III. 439.
За́сця́нка, -ки, ж. Замочившаяся уриной.
Калавурний, -а, -е. Заимств. изъ русск. яз. Караульный. Біля дьогтярної лавки стоїть з оружжом калавурний. Кв.
Кантарок, -рка, м. = кантар.
Натуронька, -ки, ж. Ум. отъ натура.
Позверховний, -а, -е. Поверхностный.
Решетити, -чу́, -ти́ш, гл. Прежде покрыванія крыши соломой прокладывать на латахъ камышемъ или тонкимъ хворостомъ, что бы соломѣ было на чемъ держаться. Волч. у.
Розгостюватися, -тююся, -єшся, гл. = розгоститися.
Сторчити, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. Cм. сторчувати, сторцювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІЛЬМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.