Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигойкувати, -кую, -єш, гл. Весело выкрикивать. А невіста (п'яна) іде з міста та вигойкуючи. Гол. II. 477.
Ковалювати, -люю, -єш, гл. Заниматься кузнечнымъ мастерствомъ. (Цигани) ковалюють та кіньми мінжують. Стор. МПр. 170.
Мизи́нник, -ка, м. = мизинецъ 2. Харьк. г.
Мужи́цтво, -ва 1) Крестьянство. Він, ще оженившись, послухав жінки, од мужицтва одстав і збивався трошки на купецький лад. Кв. II. 196. 2) соб. Мужики. А найбільш преться того мужицтва. К. ЧР. 332. 3) Мужичество, грубыя привычки, замашки.
Наля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = налити. Наляє... чарку горілки. Грин. III. 592. Їли як пани, а наляли як свині. Чуб. I. 235.
Переспівати II, -ва́ю, -єш, сов. в. переспіти, -спію, -єш, гл. Перезрѣвать, перезрѣть, переспѣть.
Перієватиця, -ці, ж. = перійка. Анн. 362.
Поротися, -рюся, -решся, гл. Пороться, распарываться.
Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення. Ромен. у.
Чорнокрилий, -а, -е. Чернокрылый. Галочки чорнокрилі. Чуб. V. 948. Ластівочка чорнокрила. Млак. 14.