Бойовничий, -а, -е. Свойственный бойцу.
Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл.
1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли.
2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть.
Зажо́га, -ги, ж. Поджогъ. Без зажоги й дрова не горять.
Наперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили.
Подавник, -ка, м. = легкодушник.
Прикарабок, -бка, м. = прикалабок.
Рішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. За більшим поженись, то й того рішись. Оксано! жалко мені тебе рішатись. ума рішитися. Сойти съ ума. душі рішитися. Потерять жизнь 2) Уславливаться, условиться, уговориться. З попом же ти уже рішився? Багацько він з тебе злупив? (за вінчання).
Тю́жка, -ки, ж. Трепка, наказаніе. Дав же він йому тюжки — буде пам’ятати, як лаятись.
Франція, -ції, ж. Франція.
Хмель, -лю, м. = хміль.