Віддиха, -хи, ж. Отдыхъ. Трихи та мнихи — нема оддихи.
Возичок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Дворя́нка, -ки, ж. Дворянка.
Доте́рплювати, -плюю, -єш, сов. в. доте́рпіти, -плю, -пи́ш, гл. 1) Вытерпливать, вытерпѣть. Я знаю, він не дотерпить. 2) Выносить, вынести, претерпѣвать, претерпѣть. Дотерпіла лиха в походах.
Округ нар. Вокругъ, кругомъ. Обійде округ хати.
Поляна, -ни, ж. = полявина. Од сих печер полою розляглась чимала поляна, оточена лісом і густою зарослею чагарника. Вийшов на чистий пляць, на поляну, сів на оддишку. Ум. поля́нка, поляночка.
Поснути, -снемо́, -нете́, гл. Заснуть (о многихъ). Діти поснули. Прийшла північ, всі поснули.
Рябісінько нар. Совершенно пестро, рябо.
Спильна нар. Пристально. Спильна на синєє море собі поглядає. Ум. спильненька.
Худоба, -би, ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Брати будуть на худобі жити. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. 3) Употребл. какъ бранное слово: скотина. І очі видеру із лоба тобі (Енеєві), диявольська худоба. Ум. худі́бка, худі́бонька, худі́бочка. Худібку мали в себе невеличку: телицю трейтяку, птиці деякої чималенько таки, свинку. Коли б же я знав, що то дочка буде, то я б скриню купував, худібоньку готував та й заміж би віддав.