Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попоговорити

Попоговорити, -рю́, -риш, гл. Поговорить много.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОГОВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОГОВОРИТИ"
Гудю́чий, -а, -е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. І. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.
Надво́зити, -во́жу, -во́зиш, сов. в. надве́зти́, -везу́, -зе́ш, гл. Подвозить, подвезти, привозить, привезти еще.
Обрамка, -ки, ж. = облямівка.
Підростяк, -ка, м. = підсвинок. Вх. Лем. 449.
Пштирок, -рка, м. Щелчекъ по носу. Вх. Лем. 459.
Тиркотати, -кочу́, -ти́ш, гл. = теркотати. Желех.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Укарати, -раю, -єш, гл. Наказать.
Шелеснатий, -а, -е. Густолиственный и потому многошумный. Ясень шелеснатий. Гол. IV. 511.
Шкідниця, -ці, ж. Причиняющая вредъ, вредящая.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОГОВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.