Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуса́к, -ка́, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. Н. п. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.
Мате́рия, -риї и мате́рія, -рії, ж. 1) Матерія, ткань. То пасмо проміння обливало... крісла, оббиті рябою недорогою материєю. Левиц. І. Так кравець крає, як материї стає. Чуб. І. 259. 2) Вещество, матерія. 3) Предметъ, матерія, содержаніе. Взяв він найнижчу матерію до оповідання. К. Гр. Кв. XX.
Неспокійний, -а, -е. Безпокойный, неспокойный. Чого вона така неспокійна стала? МВ. ІІ. 24.
Нечепура, -ри, об. Неряха. Та то, каже, така нетіпаха, нечепура — куди їй. Рудч. Ск. II. 48.
Працьовитість, -тости, ж. Трудолюбіе.
Призапасити, -пашу, -сиш, гл. Запасти. Він собі жінку призапасив тільки про впокійніщі часи. К. ЦН. 225.
Провірити Cм. провіряти.
Спалий, -а, -е. Унаслѣдованный. Но батькові спалий. (Лобод ).
Хідка, -ки, ж.? Похожано, поброжано коло хідки — стежки. КС. 1883. IX. 221.  
Шосток, -тка, м. Шесть штукъ, шесть разъ. Одвіз я разів п'яток, чи шосток. Черк. у.