Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичитаний, -а, -е. Зачитанный. А книжку як розгорнув, — дивлюсь — «Кобзарь», та вже дуже вичитаний. О. 1861. VII. 6.
Голодюк, -ка, м. Голодающій. К. Пс. 84.
Лун, -на, м. = лунь. луна піймати. Умереть.
Орляк, -ка́, м. Растеніе. Pteris aquilina. L. ЗЮЗО. І. 133.
Перепалювати, -люю, -єш, сов. в. перепалити, -лю, -лиш, гл. 1) Сжигать, сжечь. Перепалив, попілець на море пустив. Рудч. Ск. І. 87. 2) Пережигать, пережечь. Взявся леміш чоловікові кувать, та багато заліза... перепалив. Ном. № 1858, стр. 284. 3) Слишкомъ сильно нагрѣвать, нагрѣть, натопить. Перепалила піч так, що й хліб погорів.
Порядкування, -ня, с. Распоряженіе, хозяйничанье. Ознаки нового порядкування. К. (О. 1861. II. 233).
Приналежний, -а, -е. Принадлежащій.
Рум 2 меж. = рип, меж. В суботу інспектор рум до хати. Св. Л. 222.
Скрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. скрутитися, -шуся, -шишся, гл. Сокрушаться, сокрушиться. Глянь на Бога, чи у тебе руки зведуться на мене, на таку стару женщину? Може й у тебе матка є стара?» Йому серце скрутилось, він і пустив. Чуб. Н. 188.
Учителювати, -люю, -єш, гл. Учительствовать, быть учителемъ.