Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Отдалять.
Дво́рка, -ки, ж. = Двірка. Гол. IV. 467. Їден чобіт на обцасі, а другий на корку; а хто хоче біду знати, най ся візьме дворку. Ой чи дворка, чи не дворка, аби в дворі була, уже ж вона, пане брате, робити забула. Чуб. V. 1067.
Догари́катися, -каюся, -єшся, гл. = Догарюкатися. Ніяк не догарикаєшся, щоб прибив защіпку до дверей. Богод. у.
До́тіль нар. = дотя.
Напра́вка, -ки ? Ні швець, ні мнець, ні направка. Ном. № 2965.
Плащок, -щка, м. Рубашка безъ рукавовъ, въ которую одѣваютъ дитя до перваго причащенія. Мил. 29. Ум. плаще́чок. Мил. 29.
Пороскльовувати, -вую, -єш, гл. Расклевать (во множествѣ).
Розщебетатися, -чуся, -чишся, гл. Разщебетаться.
Трепнути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Ввечері, кінчаючи роботу, молотники казали: — ні, ще на вдову, — Еге, еге, трепнімо хоч снопів з пять. Cм. тріпнути, -ся.
Шлунковий, -а, -е. Желудочный.