Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись. К. Чр. 352.
Грома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать (о сѣнѣ, скошенномъ хлѣбѣ, горящихъ угольяхъ). Пійшли сіна громадити. Рудч. Ск. I. 80. Кочергою жар громадила. О курахъ: гресть лапами. На улиці півничок громаде. Мет. 122.
Дово́дливо нар. Доказательно, убѣдительно. Та вже так доводливо викладає. Черном.
Лев'я, я́ти, с. = левеня. Мнж. 31.
Маку́х, -ха, м. = макуха. Шух. І. 164.
Мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Обіпрясти Cм. обпрядати.
Римарка, -ки, ж. Жена шорника. Cм. лимарка.
Сивовиский, -а, -е. Съ сѣдыми волосами на вискахъ. А у тій же Оленовці дівки сивовискі. Чуб. III. 182.
Хидня, -ні, ж. 1) Хожденіе. Давай ходить в горох!... Ходили і хіднею пшени цю й жито все так зм'яли та стовкли. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 90). Яка тепер хідня! багно по коліна. Черк. у. Звісно хідня моя якая! як отак на негодь та вночі, то і в рів шелеснеш. Екатер. у. 3) Походка. Ну, та й хідня його паскудна. Лебед. у.