Го́рен и горн, -рна, м. 1) Горнъ въ кузницѣ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. 2) Печь для обжиганія глиняной посуды. Палає, як горен. 3) Известковая печь.
Замордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Замучить на смерть. А титара того... усяк мордували. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть та й запалють. А потім, замордувавши, голову йому одрубали. Тисячі ще других замордували лютими муками. 2) Измучить. Кінь замордований стоїть.
Кортіти, кортить (кого и кому), гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло котиться тієї крови. Кортить таки тобі домівка.
На́воротень, -тня, м. Раст. Alchemilla vulgaris.
Облатуватися, -туюся, -єшся, сов. в. облата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Чинить, починить свою одежду, бѣлье. Попереду було мене обминає, знать соромиться свого дрантя; а як облатався, обшився, став на панка схожий, тоді почав до мене підступати.
Покуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать, отвѣдать. Дай панові покуштувати, а він і гамкне. Царь як покуштує борщ, — аж він такий поганий.
Поросколупувати, -пую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).
Роскушувати, -шую, -єш, сов. в. роскуси́ти, -шу, -сиш, гл. Раскусывать, раскусить. Роскушу орішок.
Спорохнавіти, спорохнявіти, -вію, -єш, гл. Сгнить, превратиться въ пыль, въ труху (напр. о деревѣ). Спорохнавіла груша.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
