Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визублюватися, -блююся, -єшся, с. в. визубитися, -блюся, -бишся, гл. Зазубриваться, зазубриться. Уман. I. 240.
Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Замочи́ти, -ся. Cм. замо́чувати, -ся.
Заходжый, -а, -е. прил. Захожій. Н. Вол. у.
Їство, -ва, с. Кушанье. І де ті в Господа взялися усякі штучнії їства. Шевч. 528.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Стопити, -ся. Cм. стопляти, -ся.
Троюда, -ди, м. Забіяка. Федьк.
Туралий, -а, -е. Обращающій вниманіе, осмотрительный. Лесьо молоденький, на те не туралий. Гол. ІІІ. 39.
Циган, -на, м. 1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. МВ. І. 107. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. Cм. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова, король — старшина, дама — писарь, валетъ — циган, десятка — десятник, шестерка — кобила. КС. 1887. VI. 466. Ум. циганочок, циганчик. Вх. Лем. 480. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ЕЗ. V. 202.