Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтопити, -ся. Cм. відтоплювати, -ся.
Дощи́ще, -ща, м. Ув. отъ дощ.
Мотну́ти, -ся. Cм. мотати, -ся.
Оніміти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє. Шевч. 2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони. Шевч. 234.
Пилюра, -ри, ж. = пилюга. Конст. у.
Підпастися, -су́ся, -се́шся, гл. 1) Наѣсться немного, пасясь. 2) Наѣсться немного. Ну, моя дитиночко, підпасись. КС. 1882. IX. 459.
Порябити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать рябымъ. Віспа одного хлопця мені порябила. Г. Барв.
Порядкувати, -ку́ю, -єш, гл. Распоряжаться, хозяйничать. Хто ж тут у вас порядкує? — Нема ще нікого, теперечки збіраємось обрать собі свого ватажка. Стор. МПр. 126, 127.
Степина, -ни, ж. Степное сѣно. Міусск. окр.
Хустиця, -ці, ж. = хустка. Перев'язали їх стрічками та хустицями червоними. Морд. Оп. 12.