Бунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Бунтоваться, возмущаться. Чого се так бунтуються народи?
Дука́рь, -ря́, м. Богачъ. Такому дукареві бувши, та не зарятувать чоловіка грішми.
Забіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. забрати беру, -ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. 147. Нехай кріваве забірає. Забірай турка! бий турка! Він же мене підмовляє і з собою забірає. Всього світу не забереш. — в нево́лю. Брать въ плѣнъ. — в москалі́. Брать въ солдаты. Хлопців в москалі забрали. — силу. Пріобрѣтать значеніе, вліяніе. Таку силу забрали запорожці. 2) Перегораживать, перегородить стѣною.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість.
Назмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Наспориться вдоволь.
Повсаджати, -джа́ю, -єш, гл. = повсаджувати. Повсаджав їх до темниці.
Пташеня, -ня́ти, с. = пташа. Обсіли мене, як дрібні пташенята. Ум. пташенятко. Коло його як пташенятко звивається.
Ремесницький, -а, -е. Относящійся къ ремесленнику, принадлежащій ремесленнику. Цех ремесницький. Сердеги ремесницькі робітники.
Укорити Cм. укоряти.
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради.