Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться.
Горю́ха, -хи, ж. Горемычная. Чаще всего употребляется въ выраженіи: му́ха-горю́ха. А муха-горюха діжу місить.
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю.
Мо́лоч горо́довий, м. Раст. Leontodon taraxacum.
Обридник, -ка, м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш.
Оскард, -ду, м. и оскарда, -ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова.
Подихати, -хаю, -єш, гл. Подышать.
Порібрина, -ни, ж. = поребрина.
Придержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. придержатися, -жуся, -жишся, гл.
1) Придерживаться, быть придержаннымъ. Ловиться і придержується порська вівця.
2) Придерживаться, придержаться за что. Придержуйсь за бильця, а то впадеш.
Чмелик, -ка, м. Ум. отъ чміль.